Лудоманія: Інформація про ігрову залежність, її прояви та наслідки, методи лікування

Що таке ігрова залежність (лудоманія)? Як виявляється лудоманія і які наслідки? Які актуальні методи лікування патологічної та проблемної ігрової залежності?

Лудоманія - все про ігрову залежність

Американською психіатричною асоціацією (АРА) у “Діагностичному та статистичному управлінні з психічних розладів”, оновленому у травні 2013 року, патологічні азартні ігри були перенесені до розділу про залежність. Таке рішення АРА обґрунтовувалося результатами численних досліджень у галузі психології, нейробіології та генетики, які довели, що азартні ігри та наркоманія є більш схожими один з одним, ніж передбачалося раніше [1].

Сьогодні дослідження показують, що патологічні гравці і ті, хто вживає наркотичні речовини, мають схожу генетичну схильність до імпульсивності та прагнення до винагороди. Точно так само, як залежні від психоактивних речовин потребують великих доз, патологічні гравці потребують щоразу все більш ризикованих діях. Так само, як ті, хто вживає наркотичні речовини, відчувають симптоми скасування, коли їх позбавляють хімічної речовини, азартні гравці страждають, позбавляючись гострих відчуттів, на які вони чекають[2,3,4] .

Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) офіційно визнала пристрасть до ігор психічним розладом, а таке поняття як “ігровий розлад” було включено до 11-го видання нормативного документа “Міжнародна статистична класифікація хвороб” (МКГ; 6С51; ICD11) і віднесено ” Розлади психіки, поведінки чи розвитку нервової системи” [5].

1

Если играть, то играть можно только в легальных казино

В легальном казино все слоты и игры лицензированны!

Критерії

Розлад, пов’язаний з азартними іграми, характеризується моделлю постійної або періодичної поведінки в азартних іграх, яка може бути онлайн (тобто через Інтернет) або офлайн і яка виявляється в:

  1. порушення контролю над азартними іграми (наприклад, початок, частота, інтенсивність, тривалість, переривання, контекст);
  2. підвищення пріоритету азартних ігор так, що ігри отримують перевагу над іншими життєвими інтересами та щоденною діяльністю;
  3. продовженні або ескалації азартної гри, незважаючи на настання негативних наслідків.

Модель поведінки має достатній рівень серйозності, що призводить до значного погіршення в особистому, сімейному житті, а також у соціальній, освітній, професійній чи інших важливих сферах функціонування. Характер поведінки при хворому захопленні азартними іграми може бути безперервним чи епізодичним і повторюваним.

Ігровий розлад зазвичай проявляється протягом не менше 12 місяців (термін для встановлення діагнозу), хоча необхідна тривалість може бути скорочена, якщо всі діагностичні вимоги дотримані, а симптоми серйозні [6].

DSM-5, який вважається золотим стандартом Американської психіатричної асоціації психічного здоров’я, створеного експертами у сфері психічного здоров’я, для діагностики ігрової залежності використовує такі критерії:

  1. Стійка і повторювана потреба грати в азартні ігри, що викликає клінічно значущі порушення, які виражаються не менш ніж у чотирьох ознаках, що існують у гравця протягом 12 місяців;
  2. Потреба збільшувати розмір ставок задля досягнення бажаної гостроти відчуттів;
  3. Занепокоєння та роздратування під час спроб скоротити час гри або кинути гру;
  4. Неодноразові, але безуспішні спроби контролювати власну пристрасть до гри, скоротити час гри чи кинути грати;
  5. Занепокоєння грою (наприклад, постійне повернення у думках до попереднього досвіду ігор; думки про те, як отримати перевагу у грі; або планування чергової можливості зіграти, продумування способу знайти гроші для гри);
  6. Почуття пригніченості у багатьох людей, схильних до азартних ігор (почуття безпорадності, вини, тривоги, депресії);
  7. Повернення за кілька днів після програшу з метою відігратися (повернути програне);
  8. Брехня з метою приховати рівень залученості до гри;
  9. Загроза порушення відносин із близькими, роботи, навчання чи перспективи кар’єрного зростання через азартні ігри;
  10. Перекладання людиною на інших вирішення проблеми відсутності грошей через гру;
  11. Ігрова поведінка не пояснюється маніакальним розладом.

За DSM-5 наявність чотирьох із наведених ознак свідчить про ігрову залежність [6].

DSM-5 розрізняє три ступені тяжкості ігрової залежності:

Легка : відповідність 4-5 критеріям

Помірна : відповідність 6-7 критеріям

Важка : відповідність 8-9 критеріям

DSM-5 також розрізняє епізодичну та стійку ігрову залежність:

  1. Епізодична : відповідність діагностичним критеріям, що виявляється більше одного разу, при цьому вираженість симптомів між періодами ігрової залежності знижується щонайменше на кілька місяців;
  2. Стійка : симптоми постійні, проявляється протягом кількох років.

Згідно з DSM-5, ігрова залежність може перейти в стадію ремісії.

Розрізняють два види ремісії:

Рання ремісія : після підтвердження відповідності всім критеріям ігрової залежності жодна з ознак не виявляється протягом 3-12 місяців;

Стійка ремісія : після підтвердження відповідності всім критеріям ігрової залежності жодна з ознак не виявляється протягом більше 12 місяців.

Самодіагностика

Для оцінки рівня проблеми з азартними іграми варто звертатися за допомогою до фахівця (сімейного лікаря, лікаря-психіатра).

Самостійно оцінити власний стан можна за допомогою спеціальних онлайн-опитувальників [7].

Можна скористатися за допомогою спеціалізованих міжнародних ресурсів (у тому числі українською та російською мовами), таких як центр Gambling Therapy (глобальна послуга, яка пропонує безкоштовні практичні поради та підтримку всім, хто постраждав від азартних ігор) [8].

Можна використовувати інструмент самооцінки (анкета англійською мовою)[8,9] .

Фактори ризику

  1. Розлади психічного здоров’я . У людей із нав’язливим бажанням грати часто є проблеми зі зловживанням психоактивними речовинами, такі люди страждають від розладів особистості, депресії чи тривоги. Компульсивна пристрасть до азартних ігор може бути пов’язана з біполярним розладом, обсесивно-компульсивним розладом (ОКР) або синдромом дефіциту уваги/гіперактивності (СДВГ);
  2. Вік . Патологічне пристрасть до азартних ігор найчастіше зустрічається у людей молодого та середнього віку. Гра в азартні ігри в дитинстві або підлітковому віці підвищують ризик розвитку залежності від азартних ігор. Водночас пристрасть до азартних ігор серед людей похилого віку також може бути проблемою;
  3. Підлога . Пристрасть до азартних ігор частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок. Однак жінки, які грають в азартні ігри, як правило, починають грати пізніше та швидше можуть стати залежними. У той же час моделі поведінки чоловіків і жінок, які грають в азартні ігри, стають дедалі схожими;
  4. Вплив сім’ї чи друзів . Якщо члени сім’ї гравця або його друзі мають проблеми з азартними іграми, шанси, що вони з’являться у гравця, теж високі.
  5. Ліки, які використовуються для лікування хвороби Паркінсона та синдрому неспокійних ніг . У агоністів дофаміну є рідкісний побічний ефект, який іноді призводить до компульсивної поведінки, через яку може виникнути пристрасть до азартних ігор;
  6. Певні характеристики особистості . Імпульсивні, неспокійні або схильні до нудьги особи можуть більше піддаватися ризику, пов’язаним із пристрастю до азартних ігор.

Ускладнення

Пристрасть до азартних ігор може мати серйозні та довгострокові наслідки для життя людини, а саме:

  1. Проблеми у відносинах;
  2. Фінансові проблеми, зокрема банкрутство;
  3. Правові проблеми чи позбавлення волі;
  4. Низька продуктивність під час роботи або втрата робочого місця;
  5. Незадовільний стан здоров’я;
  6. Самогубство, спроби самогубства чи суїцидальні думки.

Превентивні заходи

Хоча не існує перевіреного способу запобігти нездоровому захопленню азартними іграми, корисними залишаються освітні програми, орієнтовані окремих осіб чи групи підвищеного ризику. Відомо, що освіта, просвітництво та інформування про наслідки ігрової залежності здатні позитивно впливати на поведінковий вибір людини.

Якщо людина має чинники ризику компульсивного пристрасті до азартним іграм, варто подбати у тому, щоб він уникав:

  • азартних ігор у будь-якій формі;
  • людей, які грають у азартні ігри;
  • місць, де відбуваються такі ігри.

Рекомендується звертатися до фахівців за перших ознак проблеми та для попередження погіршення стану пристрасті до азартних ігор.

Лікування та корекція стану

Схожість ігрового розладу та розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, включаючи нейробіологічну подібність, допомогла підібрати адекватні способи його корекції.[11] . Так патологічні гравці набагато краще реагують на ліки та терапію, які використовуються для лікування залежностей, ніж на стратегію приборкання компульсії. З неясних причин ліки, які використовуються для лікування наркозалежності, також виявилися ефективними при лікуванні ігрової залежності[12] .

Значна кількість досліджень підтверджує, що ще одним ефективним засобом лікування залежності виявилася когнітивно-поведінкова терапія, під час проходження якої людина вчиться чинити опір небажаним думкам та звичкам.

Лікування нав’язливого ігрового розладу характеризується підвищеною складністю. Як правило, люди важко визнають той факт, що у них є проблеми. А головним компонентом лікування якраз і є визнання того, що людина — завзятий гравець.

Лікування компульсивної пристрасті до азартних ігор може включати такі підходи:

Терапія

Поведінкова чи когнітивно-поведінкова, сімейна терапія. Під час проведення поведінкової терапії використовують систематичний впливом геть психіку, навчають навичкам, які дозволяють знизити бажання грати. Когнітивно-поведінкова терапія спрямована на виявлення ірраціональних та негативних переконань та заміну їх здоровими, позитивними.

Ліки

Антидепресанти та стабілізатори настрою можуть допомогти при депресії, ДКР або СДВГ. Варто пам’ятати, що лікування призначає лікар-психіатр .

Групи самодопомоги

Розмови з іншими людьми, які мають проблеми з азартними іграми, можуть бути корисною частиною лікування. Про існуючі групи самодопомоги та додаткові ресурси може розповісти лікар.

До програми боротьби з цією залежністю важливо також залучати сім’ю та оточення.

Корисні ресурси :

  1. Diagnostic And Statistical Manual O Mental Disorders, Fifth Edition. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596 Luke Clark.
  2. Патологічна вибір: The Euroscience of Gambling and Gambling Addiction . J Neurosci. 2013 Nov 6; 33 (45): 17617-17623. doi: 10.1523/JNEUROSCI.3231-13.2013 PMCID: PMC3858640 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3858640/
  3. Luke Clark. Pathological Choice: The Euroscience of Gambling and Gambling Addiction. J Neurosci. 2013 Nov 6; 33 (45): 17617-17623. doi: 10.1523/JNEUROSCI.3231-13.2013 PMCID: PMC3858640 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3858640/
  4. Paola Mascia, Nichole M Neugebauer. Exposure до умов uncertainty promotes pursuit of amphetamine. Neuropsychopharmacology volume 44, pages 274–280 DOI https://doi.org/10.1038/s41386-018-0099-4
  5. ICD-11/International Classification of Diseases 11th Revision · Global standard for diagnostic health information https://www.who.int/standards/classifications/classification-of-diseases -m/en#/http %3a% 2fid.who.int %2ficd% 2fentity%2f499894965
  6. What is Gambling Disorder?
    https://www.psychiatry.org/patients-families/gambling-disorder/what-is-gambling-disorder#:~:text=A%20diagnosis%20of%20gambling%20disorder.back%20on%20or%20stop%20gambling
  7. Compulsive gambling. Mayo Clinic
    https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/compulsive-gambling/symptoms-causes/syc-20355178 http://www.gamblersanonymous.org/ga/content/20-questions
  8. https://www.gamblingtherapy.org/uk/?=self-assesment
  9. https://www.gamcare.org.uk/understanding-gambling-problems/self-assessment-tool/
  10. https://www.begambleaware.org/do-i-have-gambling-problem
  11. Petry NM, Blanco C, Auriacombe M, Borges G, Bucholz K, Crowley TJ, Grant BF, Hasin DS, O’Brien C. На перегляді і правильні зміни змінюються для pathological gambling в DSM-5 . J Gambl Stud. 2013 doi: 10.1007/s10899-013-9370-0
  12. Leeman RF, Potenza MN. Порівняння і відмінності між pathological gambling and substance use disorders: a focus on impulsivity and compulsivity. Psychopharmacology (Berl). 2012 Jan;219(2):469-90. doi: 10.1007/s00213-011-2550-7
Легальные казино Украины
Logo